Реґістрація



Вістї



Музыкалный жывот
07.03.2017 10:41

Пудкарпатя усе красно честовало своїх умілцюв, ученых, лїпшых представителюв інтеліґенції.

 

Од ґенерації ку ґенерації старостливо передавали ся и передавуть ся лїпші традіції, добыткы, достиженя, имена. И днесь много достойных сынув и доньок Стрібернуй Земли, не санувучи час, не рахувучи ся из матеріалныма проблемами, прикладавуть много сил, енерґії, часа, таланта про захраненя и приумноженя духовных богатств нашого рудного края.

 

Межи познатыма дїятелями умілств Пудкарпатя вєдно из Адальбертом Ерделійом, Йосифом Бокшайом, Владимиром Микитов, Федором Потушняком, Иваном Чендейом, Петром Скунцём май лїпше видимыма и значимыма ставуть поставыдвох професіоналных музыкантув, композіторув, двох цімборув, формално Учителя и Ученика – Дезідерія Задора и Іштвана Мартона. Обоє – музыканты-універсалы, имена котрых добрі суть знамі в Украинї и за ї гатарами, ученикы котрых стали гордостёв днешнёсти, а їх многогранна умілська дїдузнина стала фундаментом про далшый розвой музыкалнуй културы Пудкарпатя.

 

Дакулько важных фактув, котрі поможуть лїпше оцїнити положеня и достиженя професіоналної музыкалної културы Пудкарпатя.

 

Дезідерій Задор – композітор, піаніст, педаґоґ, фолклорист (1912-1985), первый директор Ужгородського Музыкалного Училища, художественный руководитель Пудкарпатської Філгармонії, пуврока руководитель Пудкарпатського Народного Хора, діріґент Ужгородського Сімфоничного Оркестра… Вун изробив маймного про музыкалну културу Пудкарпатя, а по переселеню у Лемберґ, опстав ся єдным из майяркых композіторув свого часа, дакулько рокув успішно возглавляв Лемберґську Сполку Композіторув, быв професором катедр спеціалного фортепіано и композіції Лемберґської Державної Конзерваторії Михайла Лысенко. Первым учеником Д. Задора за композіцію (ищи у Пудкарпатю) став Іштван Мартон, послїднїма – познатый лемберґськый композітор, віолончеліста, днесь лавреат Шевченкувської Премії, професор Лемберґської Націоналної Музыкалної Академії Михайла Лысенко Юрій Ланюк и основатель и директор Мукачовської Експерименталної Хорової Школы, композітор, хоровый діріґент, заслуженый дїятель умілств Украины Владимир Волонтир. Музыкалнї творіня Задора звучать в Украинї, Італії, Нїмеччинї, Франції, Росії, выданї суть у Кіёві, Лемберґові, Москві.

 

Інтересно, што концерт про цимбалы и сімфоничного оркестра Дезидерія Задора, став мусайным твором на извістному и престижному конкурсї цимбалістув у руськум вароші Чебоксары. Старанями Пудкарпатської Орґанізації Націоналної Сполкы Композіторув Украины были однайденї и реставрованї унікалнї записы Задора-піаніста, вуданї споминаня за Задора и также даякі музыкалнї творіня, котрі еґзістовали лем у рукописї. И ся робота продолжать ся. У Сполки Композіторув суть  тїснї контакты из старшым сыном Д. Задора – Іштваном Задором. Вун много раз приїзжав  на Пудкарпатя спеціално на фестиваль класичної и модерної музыкы „Музичне сузір’я Закарпаття”, ділив ся своїма споминками за вутця, быв свідком исполненя творінь Д. Задора в Ужгородї, Мукачові, привюз практично ушытку нотну бібліотеку вутця, рукописї, документы и подаровав ушытко Ужгородському Державному Музыкалному Училищу и Пудкарпатськуй Сполцї Композіторув. Зачала ся пудготовка ку сяткованю 100-лїтя из дня роженя Дезидерія Задора 2012 рока.

 

Іштван Мартон (1923-1996), первый ученик Задора (як вуяснило ся, дална родина Франца Шуберта за маминов лініёв) – также прекрасный музыкант-універсал, чудесный композітор, піаніста, педаґоґ, художественный руководитель Пудкарпатської Філгармонії, руководитель ансабла „Мадярські мелодії”, што и днесь фунґує при Пудкарпатськуй Філгармонії – екстерном скончив Ужгородськоє Музыкалноє Училище и быв нараз прийнятый на роботу. Іштван Мартон став достойным продолжателём свого Учителя Д. Задора. Первым учеником Мартона по композіції став Євгеній Станкович, тогды студент струнного отдїла Ужгородського Музыкалного Училища, днесь познатый на цїлый світ композітор, Герой Украины, Народный Артіста Украины, лавреат Шевченкувської Премії, лавреат межинародных конкурсув, академик, завідуючый катедров композіції Націоналнуй Музыкалнуй Академії Украины, предсїдатель Націоналного Сполку Композіторув Украины. Євгеній Станкович не раз теплыма словами споминав любимого первого учителя „Пітю бачія”, котрый на все залюбив Станковича у музыку и дав талантливому свалявському хлопцёви прекрасный старт у блискачу творчу будучность. Слїдучыма учениками Мартона по композіції были Николай Попенко, пак Заслуженый Артіста Украины, художественный руководитель и главный діріґент Пудкарпатського Народного Хора, композітор и піаніста Анатолій Затін, днесь професор Універзитета Колімі у Мексицї, Екатерина Ендрик (жыє и робить у Мадярщинї), Віктор Теличко, композітор, піаніста, абсолвент теоретичного и фортепіанного отдїлув Ужгородського Музыкалного Училища, фортепіанного и композіторського факултетув Кіёвськуй Державнуй Конзерваторії Петра Чайковського, старшый преподаватель Ужгородського Музыкалного Училища Дезідерія Задора, Ужгородського заочного факултета Донецької Державної Музыкалної Академії Серґея Прокофєва, предсїдатель Пудкарпатської Орґанізації Націоналного Сполку Композіторув Украины, Заслуженый Дїятель Умілств Украины.

 

Іштван Мартон написав стовкы разножанровых творув, обробок народных мелодій и співанок. Його квартеты про деревлянї духові інструменты, вуданї у Ланкастері (Британія), хорові творы – у Кіёві, Лемберґові и у Будапештї, сімфонічнї и фортепіаннї творіня – в Ужгородї. Концерт про скрипку и оркестер Іштвана Мартона звучить у Букарештї, Будапештї, Сімфонієта прозвучала на первому межинародному композіторському фестивалї у Кіёві. Многі творы Мартона, як и Задора, суть „золотым фондом” Пудкарпатського Заслуженого Академичного Народного Хора, Націоналного Заслуженого Академичного Оркестра Украинськых Народных Інструментув. Дякувучи старанём Мартона, в Ужгородї у великуй салї Пудкарпатської Філгармонії установлено концертный орґан, концертный рояль „Стейнвей”. Мартон вшелияко пуддержовав дїятельность Ужгородського Сімфонічного Оркестра. Так што вун быв ищи и активным музыкално-сосполным дїятелём.

 

Из 1944 рока у Пудкарпатю офіціално фунґує Пудкарпатськый філіал Сполку Композіторув Украины. Первым – честованым предсїдетелём – став Іштван Мартон. Основным завданём про себе композіторы и музыкознателї усе раховали написаня інтересных ориґіналных музыкалных творув, проведеня научных музыкознательных изглядовань, постояно и аґілно участвовати у творчеськум процесї Пудкарпатя, представляти державу на межинародных фестивалёх и другых творчеськых акціёх. За 15 рокув дїятельности орґанізація вуросла по кулькости, фактично стала межинароднов, має 12 членув, межи котрыма суть композіторы трёх ґенерацій: майстарші – Йосиф Базел, Василій Гайдук, середня ґенерація – Евгеній Иршаї (професор Братиславської (Пожонської) Музыкалної Академії, Владимір Волонтир, Віктор Теличко, Наталія Марченкова (днесь жыє у Швейцарії) и молодша ґенерація – Віктор Янцо, Роман Меденцій (жыє у Будапештї), музыкознателї – Инна Попова, Людмила Мокану, Олґа Новікова, Татяна Росул.

 

За 15 рокув проведено є 13 фестивалюв, стовкы концертув, творчеськых стріч, лекцій, творіня пудкарпатськых композіторув звучали на престижных межинародных фестивалёх и конкурсох у Дармштадтї, Братиславі, Будапештї,Кіёві, Лемберґові, радіопередачі за музыку пудкарпатськых композіторув пройшли по Бостонському, Чікагському радіо, Державному радіо Нїмеччины, многых каналох Украинського и Пудкарпатського радіо. Творіня пудкарпатськых композіторув суть у репертуарі Націоналного Сімфонічного Оркестра Украины, Націоналного Украинського Народного Хора Григорія Верёвкы, другых націоналных колектівув и познатых солістув.

 

 

Из лекції Віктора Теличко на «Вечарі класичнуй музикы композіторув Пудкарпатя» у Нїредьгазї, 8-го мая 2010.рока.