Реґістрація



Вістї



Бібліотека Русинув Мадярщины имени професора Іштвана Удварі

 

Адрес: 1147 Budapest, Gyarmat u. 85/B.

Ведучa: Ілдіка Поланскіне Надаш 

Eмайл:  Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

Датум отвореня: 2004. р.

Офіціалнї податкы: https://konyvtar.ruszinok.com/

 

Час роботы:

понедїлёк - четверь: 9-16

пятниця: 9-14

Пережоє согласованя часа візіта возможноє на вшыткых контактох.

 

Резервація документув возможна по емaйлови вадь по телефону. Дyставаня документув по согласованю.

Ілдіка Поланскіне Надаш, діректор

 


 

 

Бібліотека Русинув Мадярщины имени професора Іштвана Удварія из пудпоров Вседержавнуй бібліотекы имени Сейченїя и Вседержавнуй бібліотекы иностранных языкув орґанізовала міроприятя „По слїдам Ференца Раковція II. у Мадяршинї и Русины” у залї Вседержавнуй бібліотекы иностранных языкув. По вступнуй бесїдї замістителя главного діректора Вседержавнуй бібліотекы имени Сейченїя Юдіты Ґеренчер руководитель бібліотекы Русинув Ілдіка Поланскіне Надош презентовала выданя бібліотекы за фамілію Раковція. По сёму Ірина Сюч-Ворінка, научна сотрудниця Русинського нучного інстітута имени Антонія Годинкы, інтересно повідала за христіанськый жывот и писемнї творы Ференца Раковція II. Міроприятя продовжало ся лекціёв діректора Музея Раковція у Шарошпотокови Др. Едіты Томаш за капчаня Раковція з Русинами. Познали сьме економічнї аспекты и історію жывота Русинув на маєткох Раковціёх и їх предкув. Міропритя пудпоровав фонд Ґабора Бетлена, нумер ґранта NKUL- KP-1-2023/3-000568.

 

 

 


 

Міроприятя „Єдна бібліотека и два музеї – за матеріалы Атаназа Фединця (Фруція)”

и сяточноє пудписованя договора за сотрудництво меже бібліотеками

Русинув Мадярщины имени професора Іштвана Удварія и Вседержавнуй бібліотекыимени Іштвана Сейченїя

 

4-го юлія у нашуй резіденції на міроприятю бібліотекох „Єдна бібліотека и два музеї – за матеріалы Атаназа Фединця (Фруція)” з великов почестёв привітствовали сьме Др. Золтана Фюрьєша, главного патрона міроприятя, замістителя держсекретаря за вопросы реліґійных и націоналных капчань, главного діректора Вседержавнуй бібліотекы имени Іштвана Сейченїя Давіда Ровжы, Др. Золтана Кламара, пензіонованого діректора музея, етноґрафа и Балажа Кламара, історика, музеолоґа Асовдського музея имени Шандора Петевфія.

По вступнуй бесїдї Віктора Крамаренка, предсїдателя Вседержавного Русинського Самосправованя, Давід Ровжа, главный діректор, у своюй бесїдї выголосив важность знатя и самосвідомости націоналности, за пудпорованя котрых на міроприятю быв пудписаный договор за сотрудництво меже бібліотеками Русинув Мадярщины имени професора Іштвана Удварія и Вседержавнуй бібліотекы имени Іштвана Сейченїя.

Віра Ґіріц, націоналный посланик Русинув у парламентї, представила притомным личнї и інтереснї сужеты из жывота русинського маляря Атаназа Фединця.

Др. Золтан Фюрьєш, заміститель держсекретаря за вопросы реліґійных и націоналных капчань, повідав, же култура велмы цїнна про самосвідомость и єдинство націоналности, а книга, бібіліотека суть частков културы.

Атаназ Фединец-Фруці зачав писати образы, создавати свуй умілецькый світ, малёвати свої памняткы, позераня на світ у Асовдї. Зсюй нагоды читали лекції за дїдузнину и образы Атаназа Фединця у Асовдському музеёви Др. Золтан Кламар, етноґраф, и Балаж Кламар, історик, музеолоґ.

На русинськых міроприятёх стало традіціёв выступленя Фолклорного ансамбла Общества русинськуй културы „Русины”. На сесь раз Анастазія и Александра Тіводор, члены ансамбла, співали русинські співанкы, акомпановав на фортепіанї Янош Бачі. Сым кіпом была представлена вартостна троиця русинськуй културы: література, малярство, музыка.

Дякуєме Вседержавнуй бібліотецї имени Іштвана Сейченїя за сотрудництво, газдынї міроприятя Ілдіцї Поланскіне Надош, ведучуй БРМІШ, и нашым колеґам за орґанізацію.

 

 

 


 

 


 

Печатнї хыбы и доповненя

Печатнї хыбы

 

 

У рамкoх єдного міроприятя

16.06.2022. Выданя Вседержавного Русинського Самосправованя

(Міроприятя пудпоровав Кормань и Фонд Бетлена Ґабора. NKUL-KP-2022/2-001316) Нові русинськї выданя презентовав Др. Михаил Капраль и Віктор Ґіріц.

 

Нові словарї пудпорувуть также и роботу бібліотекы у інформативнуй и описовуй бібліоґрафичнуй дїятельностї.

Михаил Капраль: Карпаторусинські поселеня

 

 

 

Михаил Капраль: Зберька правил русинського писаня и выговорёваня

 

Віктор Ґіріц: Мадярсько-русинськый, русинсько-мадярськый терминолоґічный словарь

 

По сёму случаю представляєме также и 3 словарї из музейного фонда нашуй бібліотекы:

Ласло Чопей: Русько-мадярский словарь=Rutén-magyar szótár. Будапешт, Універзітетська Печатня Мадярской Королівськой Державы, 1883

 

Еміл Кубек: Старославянсько-мадярсько-русинсько-нїмецькый словарь. Унґвар, Книгопечатня Уніо, 1906

Из дїдузнины Андраша Штумпф-Бенедека

 

 

Емиліян Бокшай-Юліян Реваї-Михаил Бращайко: Мадярсько-руський словарь=Magyar-ruszin szótár.

Ужгород.Педаґоґічноє Товариство Подкарпатской Руси, 1928

Новинкы нашуй бібліотекы

Поповнявучи фонд бібліотекы, стараєме ся приобрітати не лем нові книгы, а и старї документы, што мавуть музейну цїнность, творы знамых русинськых ученых и умілцїв.

Такым, напримір, є януарсько-юнійськый номер Magyar Könyvszemle 1890-го рока, што быв купленый у антикварї. Сеся книга стала 97-ым музейным документом.

У сёму номерї представлена статя Антала Годинкы: ёго изглядованя старославянськых печатань выданых у Трансилванії и Австрії.

 

 

 

 

 


 

Конференція памняти Іштвана Удварія, 25.10.2019

25-го октовбера Бібліотека Русинув Мадярщины им. Іштвана Удварія и Вседержавна
Бібліотека Иностраных Языкув провели конференцію памняти Іштвана Удварія.
Конференцію отворила діректорка Бібліотекы Иностраных Языкув Др. Анна Марія
Папп, по котруй прозвучали слїдувучі бесїды:
- Документы за І. Удварія у русинськуй бібліотецї - презентує Ілдіко Поланскіне
Надош, ведуча Бібліотекы Русинув Мадарщины имени професора Іштвана Удварія;
- Язык Біблії у Няґовськуй Постілї. - Др. Андраш Золтан, доктор МАН, Інстітут слав. и
балт. языкув Будапештського Універзітета Ловранда Етвеша, Катедра украинськуй
філолоґії;
- Іштван Удварі - лексікоґраф, изглядователь капчаня мадярсько-русинського и
мадярсько-українського языкув - Ержейбет Барань Комарі, доцент Пудкарпатського
Мадярського Інстітута Ференца Раковція ІІ.;
- Іштван Удварі – талантливый ученый и орґанізатор учебного процеса - Рената
Романюк;
- Ци має одношеня варіант Біблії Бачинського до Урёмського мавзолея? - Др. Мігаль
Кочіш, Катедра філології Інстітут славістикы Сеґедського універзітета Йожефа Атілы;
- Місто Іштвана Удварія у днешнюй мадярськуй славістицї. - Др. Михаил Капраль,
діректор Русинського Научного Інстітута имени Антонія Годинкы;
- Іштван Удварі – вочми дїтвака. - Юдіта Удварі за свого няня.

 

 

„Стріча из Володимиром Новаком”

29-го МаяБібліотека Русинув Мадярщины имени Іштвана Удварія у будовлї Вседержавного Русинського Самосправованя тримала міроприятя пуд тітулом „Стріча из Володимиром Новаком”. Отворила міроприятя ведуча бібліотекы Ілдіко Надош-Полянскіни. З жывотом, умілськым дїятельством поета и писателя ознакомв гостюв діректор Русинського Изглядователського Інстітута имени Антонія Годинкы Др. Михаил Капраль. Предсїдатель Русинського Націоналного Самосправованя XVI. района Др. Олґа Повч дуже інтересно повідала за жывот поета, познакомила читателюв из біоґрафічныма вершами автора, дуже душевно зачитала поєднї з ных. Дуже содержателно доповнила выступы Предсїдатель Столичного Русинського Самоправованя Др. Маріанна Лявинец, котра также задекламовала даскулько вершув поета. Дякуєме за таку інтересну и хосенну стрічу!По рішеню Общого Засїданя ВРМС 24 януаря 2004 рока была орґанізована

 


Русинська Бібліотека. Про се была проведена компютерна реґістрація
книг, кулькость котрых постепенно увеличивало ся, затым класіфікація
їх по тематицї и оформеня їх тематичных єдноток. У Русинськуй
Бібліотецї мож найти книгы зачатку прошлого сторочя, напримір,
молитвеникы. Межи нима єден из майцїнных еґземпларув – молитвеник
маріяповчанськых паломникув из 1906 рока.

Ёго мож увидїти у реставрованум кіпі у єднуй из вітрин нашого
Выставочного Зала. Многочисленї вуданя половкы прошлого сторочя
содержать много цїннуй інформації про потенційных изглядователюв
и читателюв.

Вуданя, котрі мож найти у Русинськуй Бібліотецї, содержать данї
за історичну минулость Русинув XIX-XX стороч, розвуй вошколованя.
Суть там и творы майзнамых русинськых писателюв, так мадярськых,
так и загатарных ученых-русиністув: філолоґув, історикув и т. д.
Само собов, же не хыблять ани книжкы за історію ґрекокатолицькуй
церьквы, албомы познатых малярюв, книгы за розвуй музыкалнуй
културы Русинув.

Од момента основаня, Русинська Бібліотека стала центром духовности
Русинув Мадярщины и живучых за гатарами, бо ї фонды давуть можность
изглядовати русинську історію, традіції, історію ґрекокатолицькуй
церьковли. На зачатку фунґованя Бібліотекы уєдно из Обществом
Русинськуй інтеліґенції имени Антонія Годинкы из шыроков авдіторіёв
отбыла ся презентація книг. Презентованї были книга Михаила
Капраля „Час гурше, ги вода…”, што ипен у тот час увідїла світло
світа пуд редакціёв Іштвана Удварія, де изобрані до теперь
малопознатї творы Антонія Годинкы из богатыма коментарями составителя.

Дуже вразила ушыткых брошюра проф. Михаила Рущака за днешнёє
ґаздованя в Пудкарпатю. Была представлена и книга Митра Попа
„История Подкарпатской Руси”. РБ активно закапчала ся у пудпорованя
обученя русинському языкови, котроє зачало ся у Комловшцї у школї
и у захоронцї. Про Комловшську школу, РБ вєдно из преподавателями
школы и воспитателями захоронкы склала бібліотечку и вудала книжкы
комловшськуй школї на многоручноє хоснованя. Консултації по языку
и краєзнавству из 2005 рока веде доцент Нїредьгазькуй Высшуй Школы
Др. М. Капраль.

РБ рахує дуже важным збераня выдань русинськуй меншины у Мадярщинї
и за ї гатарами.

Бібліотека має фонотеку, котра постоянно поповняє ся и также фототеку,
котра отражає сосполный жывот Русинув Мадярщины.